п'ястися

і пну́тися, пну́ся, пне́шся; мин. ч. п'я́вся, п'я́ла́ся, п'я́ло́ся і пну́вся, пну́лася, пну́лося; наказ. сп. пни́ся; недок.

1) Забиратися, лізти, просуватися нагору, чимраз вище. || Чіпляючись за що-небудь, обвиваючись навколо чогось, підніматися чимраз вище (про рослини). || В'ючись по схилах гори, горба і т. ін., підніматися нагору (про дорогу, стежку тощо). || Тягтися вгору, підніматися над чим-небудь. || Іти, просуватися, намагаючись проникнути, добратися куди-небудь, досягти чогось. П'ястися навшпиньки.

2) Напружуватися, намагаючись зробити щось. || Видаватися, виступати над поверхнею чогось; випинатися, напинатися. || також у сполуч. зі сл. із шкіри, з усіх сил і т. ін., перен. Усіма силами намагатися, прагнути зробити що-небудь, досягти чогось.

3) куди, до кого – чого, з інфін., зі спол. щоб і без додатка, перен. Домагатися, добиватися чого-небудь, намагатися стати кимсь, якимсь, увійти до якогось середовища, товариства, зрівнятися з ким-небудь.